Навчальні програми з історії

 5 клас. Пропедевтичний курс «Вступ до історії» 

Вступ. ЩО ТАКЕ ІСТОРІЯ

Результати навчально-пізнавальної діяльності

Зміст навчально-пізнавальної діяльності

Розумію:

–      значення термінів «історія» й «історик»;

–      мотиви інтересу (звернення) людини до минулого;

–      взаємопов’язаність минулого, теперішнього і майбутнього;

–      завдання історії як шкільного предмета.

Умію:

–      використовувати термін «історія» в різних значеннях (як оповідь, як досвід, як живу пам’ять про життя людей у минулому, як науку);

–      вправно користуватися підручником.

Що таке минуле, сучасне і майбутнє. Багатоманітність історії. Історія як наука та навчальний предмет. Історія України – складова європейської історії. Підручник з історії.

Узагальнення

 

 

Тема 1. ВІДЛІК ЧАСУ В ІСТОРІЇ

Результати навчально-пізнавальної діяльності

Зміст навчально-пізнавальної діяльності

Знаю:

–      назви і хронологічні межі періодів європейської історії за культурними епохами: Первісне суспільство, Античність, Середні віки, Новий час.

Розумію:

–      відмінність між календарним та історичним часом;

–      умовний характер прийнятих для вимірювання часу одиниць;

–      поняття «історична хронологія», «ера», «період (епоха)», «тисячоліття», «століття», «хронологічна таблиця»;

–      необхідність встановлення хронологічної послідовності подій;

Умію:

–      співвіднести рік – століття – тисячоліття;

–      визначити тривалість історичної події;

–      побудувати шкалу історичного часу і встановити за її допомогою хронологічну послідовність подій;

–      створити і заповнити хронологічну таблицю.

Календарний та історичний час. Підрахунок історичного часу. Робота зі шкалою часу. Культурні епохи європейської історії (Первісне суспільство, Античність, Середні віки, Новий час). Історія України на шкалі часу.

 

Орієнтовний перелік важливих фактів (явищ) історії України для роботи зі шкалою часу:

Київська держава (княжа Русь-Україна. ІХ–ХІІІ ст.); Королівство Руське (Галицько-Волинська держава. ХІІІ – середина ХІV ст.); Козацька республіка / Військо Запорозьке / Гетьманщина (середина ХVІ – ХVІІІ ст.); творення нової України, держава Україна (ХІХ–ХХ ст.).

Події історії рідного краю (на вибір учителя /учительки).

Орієнтовні завдання для практичних і творчих робіт:

–      співвіднести рік – століття – тисячоліття;

–      встановити тривалість історичної події;

–      розмістити події на шкалі часу, у хронологічній таблиці;

–      встановити хронологічну послідовність подій (за допомогою шкали часу, хронологічної таблиці);

–      розв’язати історичну задачу на обчислення часу.

Узагальнення

Тематичний контроль

 

 

Тема 2. ДЕ ВІДБУВАЄТЬСЯ ІСТОРІЯ

Результати навчально-пізнавальної діяльності

Зміст навчально-пізнавальної діяльності

Знаю:

–      як описати і показати на карті: а) кордони та столиці: Київської держави, Королівства Руського (Галицько-Волинської держави), Козацької республіки / Війська Запорозького / Гетьманщини, сучасної України; б) територіальні межі окремих історико-географічних регіонів України; в) територіальне розташування рідного міста/селища/села.

Розумію:

–      територію як місце, де відбувалися (розгорталися в часі) історичні події;

–      поняття «історична карта», «контурна карта»; «історико-географічний регіон», «державний кордон»;

–      відмінність між географічною (фізичною) та історичною картами;

–      як природні умови можуть впливати на життя людей (на прикладі окремих історико-географічних регіонів України);

–      як історики визначають: а) територіальні межі (кордони) Київської держави, Королівства Руського (Галицько-Волинської держави), Козацької республіки / Війська Запорозького / Гетьманщини; б) історико-географічних регіонів України; в) межі населених пунктів (міст, селищ і сіл);

–      як читати історичну карту за її легендою.

Умію:

–      скласти розповідь за історичною картою;

–      визначити географічне розташування й природні умови названих учителем історико-географічних регіонів;

–      позначити і надписати на контурній карті названі вчителем історико-географічні регіони, територію рідного краю, рідне місто/селище/село.

Географічний та історичний простір. Робота з історичною картою. Україна на картах (мапах) упродовж історії. Територіальні межі (кордони) Київської держави, Королівства Руського (Галицько-Волинської держави), Козацької республіки / Війська Запорозького / Гетьманщини та їх зміни. Терени творення нової України. Держава Україна та її сусіди. Історико-географічні регіони України та їх особливості (на вибір учителя /учительки, оглядово). Територіальне розташування та історичне походження рідного міста/села.

 

 

Історико-географічні регіони України для роботи з картою:

Середнє Подніпров’я, Чернігово-Сіверщина, Галичина, Волинь, Поділля, Буковина, Закарпаття, Донщина, Слобожанщина, Північне Причорномор’я, інші.

Орієнтовні завдання для практичних і творчих робіт:

–      визначити просторове (територіальне) розташування історико-географічного регіону;

–      охарактеризувати (за картою) природні умови для вказаних учителем історико-географічних регіонів;

–      позначити і надписати на контурній карті вказані учителем історико-географічні регіони, територію рідного краю, рідне місто/селище/село.

Міжпредметні зв’язки: 5 клас. Природознавство. Розділ: Земля – планета Сонячної системи. Тема: Людина на планеті Земля (Учень /учениця  розуміє людину як частину природи. Зв’язок людини з природою. Зміни в природі, що виникають унаслідок природних чинників і діяльності людини).

Узагальнення

 Тематичний контроль

 

 

Тема 3. ДЖЕРЕЛА ДО ВИВЧЕННЯ ІСТОРІЇ

Результати навчально-пізнавальної діяльності

Зміст навчально-пізнавальної діяльності

Знаю:

–      різновиди історичних джерел (наводжу приклади);

Розумію:

–      історичне джерело як усе те, що було створене в минулому людьми і збереглося;

–      як історики довідуються про минулі часи на основі археологічних розкопок, писемних, речових і усних джерел та як працюють із джерелами;

–      які способи для виявлення, дослідження і збереження історичних джерел використовують сучасні історики;

–      відмінність між минулою дійсністю та джерельними відомостями про неї: як обставини життя, погляди і бажання людей можуть впливати на зміст історичних джерел;

–      як і де зберігають історичні джерела (музей, архів, бібліотека, історико-архітектурний заповідник);

–      поняття: а) «речове джерело», «археологія», «експонат»; б) «писемне джерело», «піктографічне (малюнкове) письмо», «ієрогліфічне письмо», «абеткове письмо», «літопис»; в) «усне джерело», «міф», «легенда», «прислів’я»; в) «музей», «архів».

Умію:

–      розрізнити історичні джерела за видами;

–      поставити запитання до змісту історичних джерел;

–      визначити час і місцевість, де були створені вказані учителем джерела з історії України;

–      розпізнати відомості про осіб і події та судження про них.

Історичні джерела та їх різновиди. Виявлення та збереження історичних джерел. Потреба залучення різних джерел для відображення повноти історії. Робота з історичними джерелами. Залучення різних джерел для достовірного відображення минулого. Критичне ставлення до джерельних відомостей. Місця, де зберігають історичні джерела.

 

 

Орієнтовні завдання для практичних і творчих робіт:

–      згрупувати надані учителем історичні джерела за різновидами, часом і територією створення;

–      добрати інформацію про минуле з візуальних джерел (сімейного фотоальбому, зображень пам’яток історії тощо, на розсуд учителя /учительки);

–      висловити враження (усно або письмово) від екскурсії до місцевого історичного (краєзнавчого) музею або архіву.

Міжпредметні зв’язки: 5 клас. Українська література. Розділ: Світ фантазії та мудрості. Тема: Міфи і легенди давніх українців. Народні перекази (Учень /учениця  розуміє роль і місце реального та фантастичного в житті, міфи як первісні уявлення про всесвіт і людину, реальні та фантастичні елементи людської поведінки); 5 клас. Українська мова. Розділ: Відомості із синтаксису та пунктуації. Тема: Речення, його граматична основа (Учень /учениця  складає твір-роздум за колективно складеним планом у художньому стилі (орієнтовні теми: «Чому необхідно знати історію свого народу», «Чого не можна купити за гроші»).

Узагальнення

Тематичний контроль

 

 

Тема 4. ІСТОРІЯ УКРАЇНИ В ПАМ’ЯТКАХ

Результати навчально-пізнавальної діяльності

Зміст навчально-пізнавальної діяльності

Знаю:

–      988 р. – хрещення Русі;

–      1253 р. – коронація Данила Галицького;

–      1648 р. – початок визвольної війни українського народу під проводом Богдана Хмельницького. Утворення Української козацької держави;

–      1917–1921 рр. – Українська революція. Формування національної державності;

–      1932–1933 рр. – Голодомор як геноцид українського народу;

–      1939–1945 рр. – трагедії й звитяги українського народу в роки Другої світової війни;

–      24 серпня 1991 р. – Акт проголошення незалежності України;

–      28 серпня 1996 р. – ухвалення Конституції України;

–      2013–2014 рр. – Революція Гідності.

Розумію:

–      пам’ятку історії як скарб, гордість і надбання народу;

–      поняття «історична пам’ять», «пам’ятка історії», «пам’ятник», «права людини і громадянина», «конституція»;

–      як і навіщо турбуватися про пам’ятки історії рідного краю.

Умію:

–      розпізнати історичні пам’ятки і пам’ятники;

–      описати пам’ятку історії;

–      показати на карті місцевість, де розташовані вказані вчителем пам’ятки історії України; визначити епоху, в яку вони виникли;

–      відшукати (у бібліотеці, за допомогою електронних ресурсів) і впорядкувати (поставити запитання, скласти план) інформацію про пам’ятки і пам’ятники, що встановлені в Україні, у рідному краї;

–      розповісти про події, життєвий шлях осіб, яким зведено пам’ятники;

–      наводити приклади порушення прав людини у минулому;

–      розпізнати символічний зміст пам’ятників.

Пам’ятки історії як джерело історико-культурної інформації. Пам’ятник як витвір мистецтва для увічнення пам’яті про подію або особу. Робота з візуальними і писемними джерелами, які зберігають пам’ять про історію України: а) княжа Русь-Україна: Володимир і Данило Галицький; б) козацька Україна: Богдан Хмельницький; в) новітня Україна: на шляху до державної незалежності (Українська революція, Голодомор, Друга світова війна, проголошення незалежності України, ухвалення Конституції України, Революція Гідності).

 

 

 

 

Орієнтовний перелік пам’яток і пам’ятників України для навчальної роботи:

пам’ятники Володимиру Великому і княгині Ользі (м. Київ), Софійський собор (м. Київ), пам’ятник королеві Данилу (м. Львів), резиденція Богдана Хмельницького (м. Чигирин), пам’ятник Богдану Хмельницькому (м. Київ), ханський палац (м. Бахчисарай), пам’ятник Михайлові Грушевському (м. Київ), пам’ятник Героям Крут (Чернігівська обл.), Меморіал воїнам УГА (Личаківський цвинтар у Львові), Національний музей «Меморіал пам’яті жертв Голодомору в Україні» (м. Київ), меморіальний простір у Бабиному Яру (м. Київ), монумент «Батьківщина-мати» і Національний музей історії України у Другій світовій війні (м. Київ), монумент Незалежності (м. Київ), Меморіал Героям Небесної Сотні (м. Київ).

Пам’ятки історії й пам’ятники рідного краю (на вибір учителя /учительки). Це можуть бути замки і палаци, фортеці, храми і монастирі, вулиці й площі, парки і сади, заповідники тощо.

Орієнтовні завдання для практичних і творчих робіт:

–      згрупувати пам’ятки історії за періодами та історико-географічними регіонами;

–      прочитати символіку пам’ятників історичним подіям і особам (на вибір учителя);

–      розповісти (усно або письмово) про відвідану пам’ятку історії або пам’ятник, установлений у рідному краї (на вибір учителя /учительки або учнів /учениць);

–      проаналізувати витяги з правових пам’яток України (зокрема Конституції України) та поміркувати про їхню роль у захисті прав людини і громадянина.

Міжпредметні зв’язки: 5 клас. Образотворче мистецтво. Розділ: Види образотворчого мистецтва. Тема: Декоративно-прикладне мистецтво (Учень /учениця  висловлює судження про твори декоративно-прикладного мистецтва та скульптури, усвідомлює їх значення у формуванні та збереженні національної спадщини України та світу, усвідомлює роль і значення скульптури, декоративно-прикладного мистецтва в житті людей); 5 клас. Образотворче мистецтво. Розділ: Скульптура. Тема: Декоративно-прикладне мистецтво (Учень /учениця  усвідомлює значення збереження національної спадщини України та світу, усвідомлює роль і значення скульптури, декоративно-прикладного мистецтва в житті людей); 5 клас. Музичне мистецтво. Розділ: Види музичного мистецтва. Тема: Музика як вид мистецтва. Народна музика (Учень /учениця  наводить приклади значення музики в житті, зокрема в побуті, медіа-просторі; усвідомлює українську культурну ідентичність, виявляє шану до мистецького надбання українського народу і гордість за нього); 5 клас. Мистецтво. Розділ: Види мистецтва. Тема: Народне і професійне мистецтво (Учень /учениця  виявляє емоційно-ціннісне ставлення до народного і професійного мистецтв, висловлює судження про загальнолюдські, естетичні та художні цінності, транслятором яких є мистецтво, пропагує національну культуру через власну та художньо-творчу діяльність).

Узагальнення

Тематичний контроль

 

 

Тема 5. ДОСЛІДНИКИ ІСТОРІЇ

Результати навчально-пізнавальної діяльності

Зміст навчально-пізнавальної діяльності

Знаю:

–      імена руських і козацьких літописців, назви їхніх праць;

–      імена українських істориків та назви головних їхніх досліджень.

Розумію:

–      значення для людини пам’яті про власне минуле, минуле родини, народу;

–      взаємопов’язаність історичних подій;

–      правила, якими керуються історики в дослідницькій роботі;

–      поняття «історичний факт», «історична особа», «історичний образ», «історичне дослідження».

Умію:

–      відрізнити науково-популярний історичний текст від художнього;

–      підготувати повідомлення про історичний факт, спираючись на відомості з кількох джерел;

–      зіставити вибрані події з історії родини, рідного краю та України;

–      пояснити своє ставлення до історичних фактів і осіб, подій власного життя.

Головні цілі пізнання минулого. Фах історика. Що таке історичний факт, історична особа, історичне дослідження. Історичні праці про Україну та їхні автори: а) руські літописи. «Повість минулих літ» літописця Нестора; б) козацькі літописи. Літопис Самійла Величка; в) історичні праці ХІХ – початку ХХ ст. «Історія України-Руси» Михайла Грушевського.

Дослідження з історії рідного краю (на вибір учителя /учительки). Наукове і мистецьке осмислення минулого. Художні твори про минуле України (на вибір учителя /учительки).

 

 

Орієнтовні завдання для практичних і творчих робіт:

–      підготувати міні-дослідження з історії своєї родини, використовуючи відомості з різних доступних джерел;

–      зіставити й пов’язати вибрані факти з історії України, рідного краю і своєї родини;

–      представити повідомлення з історії родини, підготувати презентацію родового дерева.

Міжпредметні зв’язки: 5 клас. Українська література. Розділ: Історичне минуле нашого народу. Тема: Літописні оповіді (Учень /учениця  знає про історичну і літературну пам’ятку «Повість минулих літ» та значення давнього літописання для нащадків); 5 клас. Українська мова. Розділ: Пряма мова. Діалог. Тема: Пряма мова. Діалог (Учень /учениця  складає тексти, використовуючи речення з прямою мовою, діалогом, із висловленнями відомих людей, крилатими висловами для докладної, точної й виразної передачі почутого й прочитаного).

Узагальнення

Тематичний контроль

 

 

Тема 6. УСЕ МАЄ МИНУЛЕ

Результати навчально-пізнавальної діяльності

Зміст навчально-пізнавальної діяльності

Знаю:

–      1632 р. – утворення Києво-Могилянської колегії;

–      1661 р. – заснування Львівського університету;

–      1805 р. – відкриття Харківського університету;

–      1834 р. – відкриття Київського університету (університету Святого Володимира);

–      1896 р. – перші сучасні Олімпійські ігри;

–      1960-і роки – початок комп’ютеризації.

Розумію:

–      господарство (економіку) як виробництво необхідних для життя і розвитку суспільства речей і послуг, обмін ними, їх розподіл і використання;

–      причини підвищення ролі міст у господарському й культурному житті суспільств;

–      освіту як спосіб включення людини в суспільство відповідно до її здібностей і зусиль, а науку й мистецтво – як способи пізнання й відображення людиною світу й життя;

–      гру як спосіб набуття досвіду, рівновартісного праці й навчанню;

–      поняття «натуральне господарство», «ринкове господарство», «місто», «епідемія», «університет», «дозвілля».

Умію:

–      розпізнати явні зміни, яких упродовж історії зазнало життя в місті й селі;

–      розпізнати явні зміни, які відбулися в історії у сфері освіти й науки;

–      встановити окремі причини зростання тривалості життя людей упродовж останніх століть;

–      висловити припущення про характер занять людей у майбутньому.

Праця і господарство: колись і сьогодні. Традиційні заняття українців. Від натурального до ринкового господарства. Застосування досягнень науки й техніки у виробництві та його наслідки. Місто та село. Заняття та умови життя населення в українських містах і селах у минулому і тепер. Наука та освіта. Школи й університети на українських теренах. Зростання ролі розумової праці. Турбота про здоров’я. Медицина. Аптеки. Спорт. Як колись проводили вільний час.

Орієнтовні завдання для практичних і творчих робіт:

–      на основі інформації від батьків (бабусь і дідусів, інших родичів), а також доступних писемних і речових джерел: а) порівняти ігри на дозвіллі (й іграшки) батьків і власні; б) підготувати повідомлення (міні-проект) про одяг людини в минулому; в) підготувати повідомлення (міні-проект) про харчування людей у минулому; г) скласти розповідь про родинні традиції та свята.

Міжпредметні зв’язки: 5 клас. Інформатика. Розділ: Мережеві технології та Інтернет. Тема: Пошук відомостей у мережі Інтернет. Безпечне користування Інтернетом (Учень /учениця  критично оцінює відомості, отримані з мережі Інтернет); 5 клас. Англійська мова. Теми: Я, моя родина, мої друзі. Подорож. Рідне місто/село (Учень /учениця  висловлює судження про свої родинні зв’язки, професії батьків, друзів, основні історичні та культурні відомості про Україну та Велику Британію).

Узагальнення

Тематичний контроль

6 клас. Історія україни/ Всесвітня історія.

Розділ 1. ПЕРВІСНІ СПІЛЬНОТИ. АРХЕОЛОГІЧНІ КУЛЬТУРИ

Результати навчально-пізнавальної діяльності

Зміст навчально-пізнавальної діяльності

Знаю:

–      назви відомих пам’яток (стоянок) первісних людей на теренах України;

–      винаходи і пам’ятки культури первісних людей (за матеріалами з теренів України).

Розумію:

–      сутність «неолітичної революції» як процесу переходу людства від привласнювального (збиральництво, мисливство, рибальство ) до продуктивного (відтворювального) господарства (землеробства, скотарства і ремесел);

–      сутність первісних форм релігійних вірувань: фетишизму, тотемізму, анімізму та магії;

–      риси господарства, суспільного устрою й світосприйняття як основу історичного опису життя людей у минулому;

–      поняття «homo sapiens (людина розумна)», «стоянка первісних людей», «археологічна культура», «родова громада (рід)», «територіальна (сусідська) громада», «плем’я», «ремесло», «мораль», «звичай».

Умію:

–      співвіднести археологічну й історичну періодизацію історії стародавнього світу;

–      показати на карті стоянки первісних людей і територіальні межі трипільської культури;

–      описати спосіб життя первісних людей;

–      розпізнавати пам’ятки трипільської культури.

Як працюють археологи. Природні умови, спосіб життя, суспільна організація, світорозуміння і мораль первісних людей. Основні стоянки і пам’ятки первісних людей на території України. Трипільська археологічна культура.

 

 

Рекомендовані для навчальної роботи стоянки первісних людей:

Королеве (Закарпаття), Мізин (Чернігівщина), Кирилівка (м. Київ), Межиріч (Черкащина), Киїк-Коба (Крим) та ін.

Стоянки первісних людей на території рідного краю (на вибір учителя /учительки), інші відомі стоянки.

Орієнтовні завдання для практичних і творчих робіт:

–      позначити на контурній карті стоянки первісних людей на теренах України (за переліком учителя), межі поширення і протоміста трипільської культури;

–      описати спосіб життя первісних людей (мисливців і рибалок, землеробів і скотарів) на основі археологічних речових джерел.

Міжпредметні зв’язки: 6 клас. Географія. Розділ: Планета людей. Тема: Кількість і розміщення населення на Землі (Учень/учениця   толерантно ставиться до представників людських рас та народів світу, розуміє історичний взаємозв’язок людини із природою, оцінює вплив людини на природу, наслідки господарської діяльності для сучасної людини).

Узагальнення

Тематичний контроль

 

 

Розділ 2. СТАРОДАВНІ ЦИВІЛІЗАЦІЇ АЗІЇ ТА АФРИКИ

Результати навчально-пізнавальної діяльності

Зміст навчально-пізнавальної діяльності

Знаю:

–      хронологічні й територіальні межі давньоєгипетської цивілізації, цивілізацій Дворіччя (Шумер, Вавилон), Фінікії (міст-держав) та Ізраїльсько-Юдейського царства;

–      час об’єднання Єгипту, укладення кодексу законів Хаммурапі;

–      роки правління царів Давида і Соломона;

–      назви відомих пам’яток давньоєгипетської цивілізації (Великі піраміди), Дворіччя (стела Хаммурапі), Фінікії (алфавіт), Ізраїльсько-Юдейського царства (Біблійні заповіді, храм Соломона).

Розумію:

–      цивілізацію як історично-культурний феномен;

–      вплив природно-географічних умов на господарське життя, організацію влади та міфологію давніх суспільств;

–      причини виникнення міст, соціальних верств і держави;

–      поняття «цивілізація», «іригаційне (зрошувальне) землеробство», «колонізація», «суспільство», «суспільна верства», «держава», «місто-держава», «фараон», «закон», «реформа», «релігія», «політеїзм», «монотеїзм», «Біблія», «міфологія», «ієрогліф», «клинопис»;

–      вплив світогляду на спосіб життя давніх людей і суспільств;

–      причини злету і занепаду стародавніх держав і суспільств;

–      організацію суспільств і держав як основу для їх характеристики засобами історії;

–      значення Біблії як історичного джерела.

Умію:

–      позначити на карті (використовуючи географічні орієнтири) давні цивілізації й міста;

–      охарактеризувати давні суспільства і держави;

–      описати повсякденне життя представників різних верств давніх суспільств;

–      осмислити і передати враження, яке могли справляти на давнє населення і справляють на туристів пам’ятки мистецтва Давнього Єгипту та Передньої і Центральної Азії (Великий сфінкс, храм Соломона та ін.);

–      зіставити умови розвитку та характерні ознаки суспільств і держав Давнього Єгипту і Передньої та Центральної Азії.

Що в історії називають цивілізацією.

Цивілізація долини Нілу. Природно-географічні умови розвитку давньоєгипетської цивілізації. Повсякдення й господарське життя. Організація суспільства і влади в Давньому Єгипті. Міфологія, писемність і мистецтва. Будівництво пірамід.

Цивілізації Дворіччя. Природно-географічні умови розвитку Шумеру та Вавилону. Повсякдення і господарське життя. Організація суспільства і влади у містах-державах і царствах Дворіччя. Закони Хаммурапі. Міфологія, писемність і мистецтва. Епос про Гільгамеша.

Фінікія. Ізраїльсько-Юдейське царство. Природно-географічні умови розвитку. Повсякдення й господарське життя. Фінікійська колонізація. Карфаген. Алфавіт. Ізраїльсько-Юдейське царство: організація влади й суспільства. Єрусалим. Біблія як історичне джерело.

Орієнтовні завдання для практичних і творчих робіт:

–      позначити на контурній карті річки Ніл, Тигр і Євфрат, розташування Мемфісу, Шумеру, Вавилону, Карфагену, Єрусалиму, територіальні межі давніх цивілізацій Азії та Африки;

–      охарактеризувати структуру суспільств і держав (Єгипетського, Вавилонського, Ізраїльсько-Юдейського царств, міст-держав Шумеру та Фінікії);

–      оцінити (на основі витягів із Книги мертвих, законів Хаммурапі) правове становище населення в давніх державах Північної Африки, Передньої та Центральної Азії;

–      зіставити умови розвитку й характерні ознаки суспільств і держав Давнього Єгипту, з одного боку, і Передньої та Центральної Азії, з іншого;

–      підготувати повідомлення про повсякденне життя представників різних верств у стародавніх суспільствах.

Міжпредметні зв’язки: 6 клас. Зарубіжна література. Розділ: Міфи народів світу. Тема: Єгипетські міфи (Учень/учениця усвідомлює єдність людини й природи, оцінює вплив міфів на подальший розвиток культурних традицій народів світу); 6 клас. Інформатика. Розділ: Комп’ютерні презентації. Тема: Програмне забезпечення для створення й відтворення комп’ютерних презентацій (Учень/учениця обґрунтовує доцільність використання презентацій у своїй навчальній діяльності та повсякденному житті); 6 клас. Географія. Розділ: Способи зображення Землі. Тема: Географічні карти, їх елементи. Легенда карти. Масштаб карт. Географічні атласи (Учень/учениця оцінює практичне значення плану та географічних карт для себе і своєї родини); 6 клас. Українська мова. Розділ: Іменник. Тема: Іменник як частина мови: загальне значення, морфологічні ознаки, синтаксична роль (Учень/учениця створює розповідь, інформаційний допис, повідомлення про уявну подорож Україною або країн зарубіжжя з використанням власних назв).

Узагальнення

Тематичний контроль

 

 

Розділ 3. АНТИЧНА ЦИВІЛІЗАЦІЯ

Результати навчально-пізнавальної діяльності

Зміст навчально-пізнавальної діяльності

Знаю:

–      часову послідовність Мінойської, Ахейської (палацових), грецької античної (полісної) цивілізацій;

–      хронологічні межі існування на території України грецьких поселень (полісів);

–      часову послідовність панування у степах Північного Причорномор’я кіммерійців, скіфів, сарматів, готів, гунів;

–      хронологічні межі існування Римської республіки та Римської імперії;

–      час зародження й утвердження християнства, визнання християнства державною релігією Римської імперії, поділу Римської імперії на Західну та Східну (Візантію);

–      пам’ятки культури Давньої Греції, Скіфії й Риму (Афінський акрополь, пектораль із кургану Товста Могила, маяк Александрії, Колізей у Римі, Венера Мілоська та ін.);

–      час формування давніх слов’ян і напрямки їх розселення з історичної прабатьківщини;

–      самоназви і пам’ятки культури давніх слов’ян.

Розумію:

–      ідейну близькість давньогрецької, елліністичної й давньоримської культур;

–      особливості античної демократії, зміст прав і обов’язків громадян Афін і Риму, безправ’я рабів;

–      причини піднесення й занепаду грецьких полісів (Афін, Спарти), Великої Скіфії та Римської держави;

–      передумови Великої грецької колонізації та Великого переселення народів;

–      внесок античної цивілізації в історію людства, зв’язок античної цивілізації зі спільнотами на українських теренах;

–      виникнення передумов для державності в давніх слов’ян як результат розселення, господарського (землеробство) і культурного розвитку;

–      історичне значення християнства;

–      поняття «еллінізм», «поліс», «громадянин», «демос», «аристократія», «тиранія», «демократія», «пантеон богів», «республіка», «імперія», «патриції», «плебеї», «сенат», «диктатор», «вето», «легіон», «провінція», «гладіатор», «експансія», «курган», «прабатьківщина слов’ян», «розселення слов’ян».

Умію:

–      охарактеризувати й зіставити суспільний устрій та повсякденне життя Афін і Спарти, становище патриціїв і плебеїв;

–      охарактеризувати суспільний устрій Римської держави часів принципату Октавіана Августа, повсякденне життя мешканців античних полісів Північного Причорномор’я, діяльність Перикла, Александра Македонського, Юлія Цезаря та Октавіана Августа (на вибір учителя/учительки);

–      визначити причини зміни у ставленні Римської держави та суспільства до християнської церкви;

–      пояснити, як у добу античності соціальне становище особи впливало на її повсякденне життя;

–      охарактеризувати спосіб життя (суспільну організацію, господарські заняття, духовний світ) давніх слов’ян;

–      визначити причини розселення давніх слов’ян поза межі території історичної прабатьківщини;

–      показати на карті історико-географічні об’єкти античної цивілізації (античні міста, держави, напрямки Великої грецької колонізації, Східного походу Александра Македонського, Великого переселення народів та ін.).

Періодизація історії давніх Греції та Риму.

 

Природно-географічні умови Балканського півострова. Археологічне відкриття Мінойської й Ахейської палацових цивілізацій. Давньогрецьке суспільство. Афіни і Спарта. Греко-перські війни. Утвердження демократії в Афінах за Перикла. Господарювання і повсякденне життя в Давній Греції. Грецька релігія та міфологія. Античні олімпійські ігри. Сім’я, освіта та виховання афінян і спартанців. Підкорення Греції Філіпом II. Александр Македонський. Елліністичні держави. Культура елліністичної доби.

 

Велика грецька колонізація. Заснування античних грецьких поселень на території України (у Північному Причорномор’ї). Суспільне, господарське життя і побут в античних полісах на території України. Взаємини греків і місцевого населення. Кіммерійці, скіфи, сармати, готи, гуни.

 

Природно-географічні умови Апеннінського півострова. Виникнення міста Рима. Римська республіка в V–І ст. до н.е.: соціальний устрій та організація влади. Військова експансія Риму. Диктатура Цезаря. Римська імперія. Октавіан Август. Пантеон римських богів. Римське право. Мистецтво Давнього Риму.

 

Кризові явища в Римській імперії. Виникнення і поширення християнства. Перетворення християнства на офіційну релігію Римської імперії. Розпад Римської імперії. Велике переселення народів. Падіння Західної Римської імперії.

 

Походження (витоки) слов’янських народів. Природно-географічні умови історичної прабатьківщини слов’ян. Суспільне та господарське життя і духовний світ. Передумови розселення слов’ян. Розвиток слов’янських племен у процесі розселення. Анти і склавини на теренах України.

 

 

Орієнтовні завдання для практичних і творчих робіт:

–      позначити на контурній карті: а) Балканський і Апеннінський півострови, античні грецькі поселення (Мікени, Афіни, Спарта, Тіра, Ольвія, Пантікапей, Херсонес); б) кордони Боспорського царства, Перської держави, держави Александра Македонського, Римської держави часів принципату Октавіана Августа, Афіни, Спарту, Александрію, Рим, Константинополь (Візантій); в) напрямки Великої грецької колонізації, Східного походу Александра Македонського, Великого переселення народів; г) прабатьківщину слов’ян і напрямки їх розселення, територіальні межі союзів антів і склавинів;

–      охарактеризувати спосіб життя мешканців античних полісів Північного Причорномор’я (за доступними текстовими джерелами) і скіфських племен (за книгою «Мельпомена» з Геродотової «Історії в дев’яти книгах»);

–      зіставити суспільний устрій Афін і Спарти, повсякденне життя населення цих міст;

–      порівняти правове становище різних груп громадян, а також громадян і негромадян у Стародавньому Римі;

–      укласти програму античних Олімпійських ігор або мандрівки з оглядом пам’яток культури давніх Греції та Риму (у формі рольової гри);

–      сформулювати життєву позицію (вибір у конкретній життєвій ситуації) історичного персонажа на основі висловів з його творів (на вибір учителя/учительки).

Міжпредметні зв’язки: 6 клас. Зарубіжна література. Розділ: Міфи народів світу. Тема: Грецькі міфи (Учень/учениця усвідомлює єдність людини й природи, оцінює вплив міфів на подальший розвиток культурних традицій народів світу); 6 клас. Географія. Розділ: Уявлення про Землю у давнину. Тема: Уявлення про форму Землі. Зображення Землі на картах Ератосфена, Птолемея (Учень/учениця розуміє внесок античних учених у становлення географії як науки, складає за допомогою членів родини короткі повідомлення про пізнання Землі у давнину).

Узагальнення

Тематичний контроль

 

 

Розділ 4. ВИТОКИ ЄВРОПЕЙСЬКОЇ ТА ІНШИХ СУЧАСНИХ ЦИВІЛІЗАЦІЙ

Результати навчально-пізнавальної діяльності

Зміст навчально-пізнавальної діяльності

Знаю:

–      хронологічні межі Великого переселення народів;

–      час формування європейської, китайської, індійської, ісламської та інших сучасних цивілізацій;

–      пам’ятки культури китайської (Велика китайська стіна, порцелянова армія Цинь Шіхуанді) й індійської (Мохенджо-Даро) цивілізацій.

Розумію:

–      вплив культурних запозичень на розвиток відкритих і закритих цивілізацій, пов’язаність культур зниклих і сучасних цивілізацій;

–      соціальний досвід і культурні здобутки народів Середземноморського культурного простору, Велике переселення народів, поширення християнства й падіння Західної Римської імперії як витоки й умови формування сучасної європейської цивілізації;

–      досвід античної цивілізації як запоруку ефективної відповіді європейців на цивілізаційні виклики сучасності;

–      поняття «цивілізація», «історичний досвід», «варна», «індуїзм», «буддизм», «конфуціанство», «іслам».

Умію:

–      визначити внесок давніх греків і римлян у культуру сучасних європейських народів, зокрема українців;

–      показати на карті: а) територіальні межі європейської, китайської, індійської, ісламської цивілізацій; б) долини річок Інд, Ганг, Хуанхе, Янцзи, терени давніх Індії й Китаю;

–      визначити особливості господарства, суспільного життя й культури давніх Індії та Китаю

Причини зникнення стародавніх цивілізацій. Сучасні цивілізації на мапі світу. Головні ознаки європейської цивілізації та її історичне підґрунтя. Китайська, індійська, ісламська та інші цивілізації. Цивілізаційні взаємодії

Орієнтовні завдання для практичних і творчих робіт:

–      добрати інформацію про правила і переконання (звичаї, юридичні норми, фразеологізми тощо), а також елементи побутової культури (будівлі, меблі, одяг, їжа), запозичені українцями в давніх греків і римлян;

–      зіставити господарство, суспільне життя й культуру населення давніх Греції та Риму, з одного боку, й Індії та Китаю, з іншого.

Міжпредметні зв’язки: 6 клас. Зарубіжна література. Розділ: Міфи народів світу. Тема: Індійські міфи (Учень/учениця усвідомлює єдність людини й природи, оцінює вплив міфів на подальший розвиток культурних традицій народів світу).

Узагальнення

Тематичний контроль

 

7 клас Історія України.

Розділ 1. ВИНИКНЕННЯ ТА СТАНОВЛЕННЯ РУСІ-УКРАЇНИ

Результати навчально-пізнавальної діяльності

Зміст навчально-пізнавальної діяльності

Знаю:

–      час утворення Київської держави (Русі-України), дати перших русько-візантійських договорів, повстання древлян проти князя Ігоря;

–      території розселення слов’янських племен на теренах України, напрямки походів перших київських князів.

Розумію:

–      основні версії походження назви «Русь» («Русь-Україна»);

–      передумови утворення держави у слов’ян, які жили на теренах України;

–      роль міста Києва в утворенні Русі;

–      поняття «Русь» («Русь-Україна»), «князь», «дружина», «полюддя», «данина», «печеніги», «язичництво»;

–      історичний портрет особистості як опис, що включає перелік ключових рис зовнішності й характеру, особисту оцінку вдачі особи та думку про неї сучасників, характеристику публічної (політичної, наукової, громадської та ін.) діяльності особи, ставлення сучасників і власне ставлення до цієї діяльності та її результатів.

Умію:

–      розмістити в хронологічній послідовності відомості про утворення Київської держави (Русі-України), правління перших князів (Аскольда, Олега, Ігоря, Ольги, Святослава), їхні походи/реформи;

–      показати на карті території розселення слов’янських племен на теренах України, напрямки походів київських князів ІХ–Х ст.;

–      охарактеризувати спосіб життя (господарство, побут, організацію суспільства і влади, світосприйняття) слов’ян, які жили на теренах України;

–      визначити напрямки внутрішньої й зовнішньої політики перших князів;

–      визначити внесок у розбудову Київської держави її правителів Аскольда, Олега, Ігоря, Ольги і Святослава;

–      укласти історичний портрет руського князя.

Розселення слов’янських племен на території України. Господарство та суспільство слов’ян. Сусіди східних слов’ян. Утворення Русі-України. Київські князі (Аскольд, Олег, Ігор, Ольга, Святослав).

Орієнтовні завдання для практичних і творчих робіт:

–      внести у синхронізовану хронологічну таблицю відомості про утворення Київської держави (Русі-України), правління перших князів (Аскольда, Олега, Ігоря, Ольги, Святослава), їхні походи/реформи;

–      позначити на контурній карті територію розселення слов’янських племен на теренах України та їхніх сусідів, напрямки походів київських князів ІХ–Х ст.;

–      визначити (за доступними текстовими джерелами) особливості повсякденного життя та світобачення слов’ян на теренах України в ІХ–Х ст.;

–      на підставі доступних джерел укласти (за допомогою вчителя) історичний портрет княгині Ольги або князя Святослава.

Узагальнення

Тематичний контроль

 Розділ 2. КИЇВСЬКА ДЕРЖАВА (РУСЬ-УКРАЇНА) наприкінці X – у першій половині XI ст.

Результати навчально-пізнавальної діяльності

Зміст навчально-пізнавальної діяльності

Знаю:

–      роки правління князів Володимира Великого та Ярослава Мудрого, дати впровадження християнства як державної релігії, розгрому печенігів під Києвом, час зведення Софійського собору, укладення «Руської правди»;

–      територію Київської держави (Русі-України) за часів правління Володимира Великого та Ярослава Мудрого.

Розумію:

–      суспільну роль різних верств населення Київської держави (Русі-України);

–      Русь часів Володимира Великого та Ярослава Мудрого як середньовічну централізовану монархію – імперію;

–      історичне значення впровадження християнства як державної релігії Київської держави (Русі-України), кодифікації звичаєвого права (укладення «Руської правди»);

–      місце Русі-України серед європейських держав після прийняття християнства;

–      поняття «вотчина», «бояри», «шлюбна дипломатія», «собор», «ікона», «графіті», «мозаїка», «фреска», «митрополія», «книжкові мініатюри».

Умію:

–      розташувати в хронологічній послідовності відомості про правління князів Володимира Великого та Ярослава Мудрого, хрещення Русі та розбудову Київської митрополії, боротьбу русичів з печенігами, кодифікацію руського звичаєвого права;

–      показати на карті територію Київської держави (Русі-України) за правління Володимира Святославовича та Ярослава Мудрого;

–      охарактеризувати господарське та суспільне життя населення Русі в Х–ХІ ст., правове становище різних верств, внутрішню та зовнішню політику Володимира Великого та Ярослава Мудрого, порівняти її (за напрямами) з політикою перших київських князів;

–      визначити причини впровадження християнства як державної релігії Київської держави (Русі-України);

–      зіставити політичний устрій і соціальний розвиток руського та західноєвропейських суспільств в ХІ ст.;

–      розпізнавати пам’ятки архітектури з часів Київської держави (Русі-України).

Внутрішня і зовнішня політика Володимира Великого. Впровадження християнства. Київська держава (Русь-Україна) за Ярослава Мудрого. «Руська правда». Суспільний устрій. Влада князя. Повсякденне життя. Господарство. Міста. Ремесла. Торгівля. Культура.

Орієнтовні завдання для практичних і творчих робіт:

–      внести в синхронізовану хронологічну таблицю відомості про правління Володимира Великого та Ярослава Мудрого, хрещення Русі, утворення Київської митрополії, розгром Ярославом Мудрим печенігів під Києвом, кодифікацію руського звичаєвого права, інші (на розсуд учителя/учительки);

–      позначити на контурній карті територію Київської держави (Русі-України) за правління князів Володимира Святославовича та Ярослава Мудрого;

–      зіставити (за доступними текстовими джерелами) світосприйняття, господарство (економіку), структуру та політичний устрій руського суспільства в період становлення (ІХ – перша половина Х ст.) і розквіту (кінець Х – перша половина ХІ ст.) Київської держави;

–      охарактеризувати – на основі витягів з відомих правових пам’яток доби («Руська правда» Ярослава Мудрого, «Правда Ярославичів», «Статут» Володимира Мономаха) – правове становище різних верств населення Русі-України;

–      визначити (за доступними джерелами) роль і вплив християнської релігії й церкви в житті руського (давньоукраїнського) суспільства;

–      здійснити уявну подорож Києвом часів Володимира Великого / Ярослава Мудрого.

Міжпредметні зв’язки: 7 клас. Образотворче мистецтво. Розділ: Мистецтво: діалог традицій і новаторства. Тема: Мистецтво в нашому житті (Учень/учениця усвідомлює необхідність збереження пам’яток архітектури як художнього надбання людства); 7 клас. Українська мова. Розділ: Дієслово. Тема: Дієслово: значення, морфологічні ознаки, синтаксична роль (Учень/учениця складає допис, есе про значення родинних традицій у житті людини).

Узагальнення

Тематичний контроль

 

 

Розділ 3. КИЇВСЬКА ДЕРЖАВА у другій половині XI – першій половині XIII ст.

Результати навчально-пізнавальної діяльності

Зміст навчально-пізнавальної діяльності

Знаю:

–      дату Любецького з’їзду князів, період правління Володимира Мономаха, дату першої писемної згадки назви «Україна»;

–      території князівств у період роздробленості Київської держави (Русі-України) та половецьких земель.

Розумію:

–      передумови політичної децентралізації (дроблення) Київської держави;

–      період правління наступників Ярослава Мудрого (Мономаховичів, Ігоревичів, Ростиславовичів та ін.) як час політичної децентралізації (дроблення) Русі, перетворення її у федеративну монархію;

–      існування відмінностей між елітарною (княжо-дружинною) культурою Русі, яка тяжіла до цілісності, та народною культурою, яка була просякнута старими, племінними відмінностями.

Умію:

–      розташувати в хронологічній послідовності відомості про політичне дроблення Київської держави;

–      показати на карті території князівств періоду роздробленості Київської держави (Русі-України), половецькі землі;

–      визначити особливості політичного і соціально-економічного життя Київського, Переяславського, Чернігово-Сіверського, Волинського та Галицького князівств у ХІІ – першій третині ХІІІ ст.;

–      охарактеризувати господарську та політичну культуру Русі в ХІІ – першій половині ХІІІ ст., розвиток церкви і мистецтв у цей період;

–      встановити історичне значення Любецького з’їзду князів;

–      укласти історичний портрет руського князя.

Передумови політичного дроблення Київської держави. Любецький з’їзд князів. Правління Володимира Мономаха. Київське, Переяславське та Чернігівське князівства в середині XII – першій половині XIIІ ст. Політичне і соціально-економічне життя (оглядово). Галицьке і Волинське князівства в другій половині ХІІ ст. Ярослав Осмомисл (оглядово). Культура Русі-України в другій половині ХІ – першій половині ХІІІ ст. Кочові народи степів України Х–ХІІІ ст. Крим у складі Візантійської імперії (оглядово).

Орієнтовні завдання для практичних і творчих робіт:

–      внести в синхронізовану хронологічну таблицю відомості про Любецький з’їзд князів, правління спадкоємців Ярослава Мудрого (Володимира Мономаха та ін.), першу писемну згадку назви «Україна», зведення Успенського собору Києво-Печерської лаври, інші (на розсуд учителя/учительки);

–      позначити на контурній карті й надписати території князівств часів роздробленості Київської держави (Русі-України) та половецькі землі;

–      визначити (за «Повчанням дітям», «Словом о полку Ігоревім» та іншими доступними джерелами) характерні для Володимира Мономаха, Ярослава Осмомисла, Ігоря Святославовича (на вибір учня/учениці) вчинки і риси характеру, а також ставлення до цього князя його сучасників; висловити та обґрунтувати власну думку про цього князя.

Міжпредметні зв’язки: 7 клас. Зарубіжна література. Розділ: Билини і балади. Тема: Билина як жанр. Поетичне відображення історії Київської Русі в билинах (Учень/учениця поважає загальнолюдські чесноти, родинні цінності, героїзм і відданість вітчизні).

Узагальнення

Тематичний контроль

 

 

Розділ 4. КОРОЛІВСТВО РУСЬКЕ (ГАЛИЦЬКО-ВОЛИНСЬКА ДЕРЖАВА)

Результати навчально-пізнавальної діяльності

Зміст навчально-пізнавальної діяльності

Знаю:

–      дати утворення Галицько-Волинської держави, битви на річці Калці, час монгольської навали на Русь, дату коронування Данила Романовича;

–      території Галицько-Волинської держави та сусідніх держав, напрямки походів монголів на Русь.

Розумію:

–      особливості підпорядкування окремих руських князівств Монгольській імперії (Золотій Орді);

–      передумови посилення західноєвропейських культурних впливів на теренах Королівства Руського;

–      поняття «ярлик», «баскак», «берестяна грамота»;

–      особливості політичного устрою, господарського розвитку і культури русько-українського суспільства як визначальні умови збереження його самобутності під час монгольського завоювання.

Умію:

–      розташувати в хронологічній послідовності відомості про об’єднання Волинського і Галицького князівства в єдину державу; походи монголів на землі Русі, розбудову Галицько-Волинської держави;

–      показати на карті територію Королівства Руського, території держав – сусідів Королівства Руського, напрямки монгольських походів на Русь у 1239–1242 рр.;

–      охарактеризувати внутрішню та зовнішню політику короля Данила;

–      встановити історичне значення коронації Данила Галицького, причини розпаду Галицько-Волинської держави;

–      укласти і представити історичний портрет одного з правителів Галицько-Волинської держави.

Утворення Галицько-Волинської держави.

Походи монголів на Русь. Підпорядкування руських князівств Монгольській імперії (Золотій Орді). Король Данило – будівничий Галицько-Волинської держави. Галицько-Волинська держава за наступників Данила Романовича та її розпад. Культура Галицько-Волинської держави ХІІІ – першої половини XІV ст.

Орієнтовні завдання для практичних і творчих робіт:

–      внести в синхронізовану хронологічну таблицю відомості про об’єднання Волинського і Галицького князівства в єдину державу, битву на р. Калці, вторгнення монголів на Русь, оборону Києва від монголів, коронування Данила Романовича, інші (на розсуд учителя /учительки);

–      позначити на контурній карті територію Королівства Руського, території держав – сусідів Королівства Руського, напрямки монгольських походів на Русь у 1239–1242 рр.;

–      виявити (за доступними візуальними і текстовими джерелами) свідчення впливу західноєвропейських культур на повсякденне життя і розвиток мистецтв у Королівстві Руському;

–      підготувати та представити історичний портрет короля Данила / іншого князя з династії Романовичів (на вибір учня /учениці).

Узагальнення

Тематичний контроль

 

 

Розділ 5. РУСЬКІ УДІЛЬНІ КНЯЗІВСТВА У СКЛАДІ СУСІДНІХ ДЕРЖАВ. КРИМСЬКЕ ХАНСТВО

Результати навчально-пізнавальної діяльності

Зміст навчально-пізнавальної діяльності

Знаю:

–      час входження українських земель до складу різних держав, утворення Кримського ханства і його підпорядкування Османській імперії, дату Кревської унії;

–      територію русько-українських земель у складі різних держав.

Розумію:

–      інкорпорацію (включення) руських князівств до складу сусідніх держав як обмеження владних повноважень місцевих правителів;

–      наслідки ліквідації удільних князівств для українського суспільства;

–      причини утворення незалежного Кримського ханства і встановлення над ним протекторату Османської імперії;

–      роль у житті давньоукраїнського суспільства різних соціальних верств і етнічних груп;

–      європейський характер культури русько-українського суспільства княжої доби;

–      поняття «унія», «шляхта», «магнат», «султан», «магдебурзьке право».

Умію:

–      розташувати в хронологічній послідовності відомості про входження руських князівств до складу сусідніх держав, опір руських князів політиці централізації, утворення Кримського ханства і його підпорядкування Османській імперії;

–      показати на карті територію українських удільних князівств у складі сусідніх держав; територію Кримського ханства; місця подій, що визначали процес інкорпорації князівств південно-західної Русі в XІV–XV ст. до складу сусідніх держав;

–      визначити особливості господарського і культурного розвитку, зокрема розвитку міст на магдебурзькому праві; організації суспільства та влади в українських князівствах, що входили до складу Литовсько-Руської держави / Королівства Польського;

–      охарактеризувати господарство, політичний устрій та культуру Кримського ханства, повсякденне життя його населення (знаті й простолюдинів / кочовиків і осілого люду);

–      визначити причини та наслідки Кревської унії для української спільноти;

–      укласти історичний портрет русько-українського діяча XIV–XV ст.

Інкорпорація руських удільних князівств до складу Великого князівства Литовського, Руського і Жемайтійського, інших держав. Кревська унія 1385 р. і українські території. Опір руських князів політиці централізації та його наслідки. Держава Феодоро в Криму (оглядово). Утворення Кримського ханства. Гіреї. Суспільний устрій та культура ханства. Суспільне і церковне життя на теренах України в XІV–XV ст. Сільське господарство. Ремесла і торгівля. Міста, магдебурзьке право. Пам’ятки середньовічної культури XІV–XV ст. Костянтин Острозький. Юрій Дрогобич.

Орієнтовні завдання для практичних і творчих робіт:

–      внести в синхронізовану хронологічну таблицю відомості про входження руських князівств до складу сусідніх держав, Кревську унію, існування князівства Феодоро, утворення Кримського ханства і його підпорядкування Османській імперії, інші (на розсуд учителя/учительки);

–      позначити на контурній карті територію українських удільних князівств у складі сусідніх держав, територію Кримського ханства, місця подій, що визначили інкорпорацію князівств південно-західної Русі в XІV–XV ст. до складу сусідніх держав;

–      зіставити організацію суспільства (соціальну стратифікацію) і влади (державний устрій) у руських удільних князівствах, Кримському ханстві, Великому князівстві Литовському та Королівстві Польському в XV ст.;

–      порівняти (за відомостями з наданих учителем джерел) правовий статус і повсякденне життя на теренах України в XІV–XV ст. представників різних станів, верств і етносів;

–      укласти історичний портрет Костянтина Острозького. 

Узагальнення

Тематичний контроль

 

 

Узагальнення до курсу. ІСТОРІЯ РУСІ-УКРАЇНИ В КОНТЕКСТІ ЕПОХИ СЕРЕДНІХ ВІКІВ

Результати навчально-пізнавальної діяльності

Зміст навчально-пізнавальної діяльності

Розумію:

–      взаємопов’язаність і взаємозалежність процесів господарського, соціального, політичного і культурного життя русько-українського, візантійського і європейських суспільств.

Умію:

–      встановити цивілізаційні здобутки русько-українського суспільства в період Середньовіччя;

–      визначити внесок русько-українського суспільства ІХ–ХV ст. в загальноєвропейську культурну спадщину;

–      порівняти типові процеси і явища європейської та української історії доби Середньовіччя;

–      розкрити особливості українського середньовіччя (порівняно з історією тогочасної Візантії та Західної Європи).

Здобутки середньовічного русько-українського суспільства. Особливості суспільного життя Русі-України. Внесок Русі-України у формування європейської цивілізації.

Орієнтовні завдання для практичних і творчих робіт:

–      на підставі укладеної протягом навчального року синхронізованої хронологічної таблиці «Європа в добу Середньовіччя» сформулювати висновок про місце Русі-України в загальноєвропейських політичних, господарських і культурних процесах.

 

 

7 клас. Всесвітня історія

ПОВТОРЕННЯ. ВСТУП

Результати навчально-пізнавальної діяльності

Зміст навчально-пізнавальної діяльності

Знаю:

–      хронологічні межі та періодизацію Середньовіччя, час Великого переселення народів;

–      види джерел з історії Середньовіччя;

–      напрямки Великого переселення народів і розселення слов’ян.

Розумію:

–      Середні віки (доба Середньовіччя) як період між історією Стародавнього світу та Новою історією;

–      Середні віки в Україні як княжу добу, періоди якої збігаються з відповідними періодами європейської історії, а саме: а) період становлення племiнних князiвств i союзiв (V–IX ст.) – з добою раннього Середньовiччя (середина V ст. – кiнець IХ ст.); б) період iснування Русi (IX–XIII ст.) – з добою зрілого Середньовiччя (Х–ХІІІ ст.); в) період удiльних князiвств (XIII–XV/XVI ст.) – з добою пiзнього Середньовiччя (XІV–XV ст.);

–      як користуватися підручниками з історії України та всесвітньої історії для 7 класу на уроці й удома.

Умію:

–      охарактеризувати первісні часи та історію Стародавнього світу;

–      перелічити цивілізаційні здобутки населення України стародавніх часів;

–      назвати хронологічні межі та періодизацію Середніх віків;

–      укласти синхронізовану хронологічну таблицю «Європа в добу Середньовіччя».

Повторення: Велике переселення народів та його наслідки. Розселення слов’ян. Вступ: Середньовіччя як період розвитку людства. Періодизація.

Орієнтовні завдання для практичних і творчих робіт:

–      розпочати роботу над укладанням синхронізованої хронологічної таблиці «Європа в добу Середньовіччя» (за зразком):

Період, дата

(століття або рік)

Події на теренах України

Події поза Україною

Примітки

Раннє Середньовіччя

 

Зріле (Високе) Середньовіччя

 

Пізнє Середньовіччя

 

 

 

 

 

 

Розділ 1. ПЕРШІ СЕРЕДНЬОВІЧНІ ДЕРЖАВИ

Результати навчально-пізнавальної діяльності

Зміст навчально-пізнавальної діяльності

Знаю:

–      хронологічні межі існування Франкського королівства, час утворення Франкської та Візантійської імперій, виникнення ісламу;

–      територію «варварських королівств», імперії Карла Великого, напрямки завойовницьких походів арабів.

Розумію:

–      поняття «варварське королівство», «халіфат», «іслам», «Коран», «експансія».

Умію:

–      розташувати в хронологічній послідовності відомості про Велике переселення народів, Франкську та Візантійську імперії, перші Арабські халіфати (Омейядів і Аббасидів);

–      показати на карті «варварські» королівства, імперію Карла Великого, Візантію, напрямки завойовницьких походів арабів, Арабський халіфат;

–      охарактеризувати організацію влади у «варварських королівствах», Франкській та Візантійській імперіях, перших Арабських халіфатах;

–      визначити наслідки Великого переселення народів, розпаду імперії Карла Великого, виникнення ісламу й арабської експансії.

Утворення «варварських королівств». Франкська держава. Хлодвіг. Завоювання Карла Великого. Імперія франків. Розподіл імперії. Візантійська імперія доби Юстиніана. Розквіт Візантії за Македонської династії та династії Комнінів. Культура Візантії. Природно-географічні умови Аравії. Виникнення ісламу. Мухаммад. Арабські завоювання та халіфати. Розвиток арабо-мусульманської культури.

Орієнтовні завдання для практичних і творчих робіт:

–      внести у синхронізовану хронологічну таблицю відомості про Велике переселення народів, Франкське королівство, Франкську та Візантійську імперії, перші Арабські халіфати (Омейядів і Аббасидів), об’єднання арабів під владою Мухаммада, виникнення ісламу та ісламського літочислення;

–      позначити на контурній карті «варварські» королівства, імперію Карла Великого, Візантію, напрямки завойовницьких походів арабів, Арабський халіфат;

–      зіставити організацію влади у «варварських королівствах», Франкській імперії, Візантійській імперії, перших Арабських халіфатах.

Узагальнення

Тематичний контроль

 

 

Розділ 2. СЕРЕДНЬОВІЧНИЙ СВІТ ЗАХІДНОЇ ЄВРОПИ

Результати навчально-пізнавальної діяльності

Зміст навчально-пізнавальної діяльності

Знаю:

–      основні стани середньовічного суспільства;

–      найбільші міста Європи, основні торговельні шляхи Середньовіччя, територію поширення християнства.

Розумію:

–      станове суспільство як суспільство з ієрархічно вибудуваною соціальною структурою, кожна з великих соціальних груп (станів) якого – відносно замкнена та умовно об’єднана своїми правовим і економічним становищем у суспільстві;

–      причини і наслідки внутрішньої і зовнішньої колонізації середньовічної Європи;

–      роль християнської церкви в Середньовіччі;

–      поняття «суспільний стан», «феод», «феодалізм», «васалітет», «феодальна драбина», «церковна ієрархія», «єпархія», «цех», «майстер», «підмайстер», «учень», «гільдія», «Ганза», «лихварство», «міська комуна», «внутрішня колонізація», «зовнішня колонізація».

Умію:

–      показати на карті найбільші міста Європи, основні торговельні шляхи Середньовіччя, територію поширення християнства;

–      описати повсякденне життя у феодальному замку, міському будинку (майстерня, крамниця), селянській господі;

–      охарактеризувати соціальне становище і роль кожного з основних станів середньовічного суспільства.

Зв’язок людини і природи. Рух населення. Внутрішня і воєнна колонізація.

Три стани середньовічного суспільства. Феодалізм. Організація християнської церкви в Середньовіччі.

Орієнтовні завдання для практичних і творчих робіт:

–      підготувати (з використанням кількох видів джерел) і представити усне повідомлення (п’єску, живу картинку) на теми «У феодальному замку», «У міському будинку (майстерні, крамниці)», «У селянській господі» (на вибір учителя/учениця або учнів/учениць);

–      зіставити (на основі витягів з доступних джерел) правове становище різних груп середньовічного населення Західної Європи.

Узагальнення

Тематичний контроль

Розділ 3. ЄВРОПЕЙСЬКЕ СУСПІЛЬСТВО І ДЕРЖАВИ в Х–ХV ст.

Результати навчально-пізнавальної діяльності

Зміст навчально-пізнавальної діяльності

Знаю:

–      час походів вікінгів, нормандського завоювання Англії, Хрестових походів, Реконкісти, Столітньої війни, Війни троянд;

–      дати утворення Священної Римської імперії, початку скликання англійського парламенту та Генеральних штатів у Франції, ухвалення Великої хартії вольностей;

–      території походів вікінгів, Хрестових походів.

Розумію:

–      причини політичного роздроблення держав Західної Європи та мотиви Хрестових походів;

–      суспільне значення самопожертви Жанни д’Арк;

–      значення формулювання принципу недоторканності особи для становлення правової культури європейської цивілізації;

–      феодально-теократичний характер Священної Римської імперії;

–      поняття «вікінги», «феодальна роздробленість», «Хрестові походи», «духовно-рицарські ордени», «теократія», «станово-представницька монархія», «парламент» («кортеси», «Генеральні штати», «сейм»), «Реконкіста», «династична унія».

Умію:

–      розташувати в хронологічній послідовності відомості про походи вікінгів, формування середньовічних держав (від роздробленості до станово-представницьких монархій або республік), Хрестові походи і держави хрестоносців;

–      показати на карті території Королівства Іспанія, Королівства Франція, Королівства Англія, Священної Римської імперії, італійських торговельних республік, напрямки походів вікінгів, Хрестових походів, торговельні шляхи, якими користувались італійські міста-держави;

–      розкрити сутність та історичне значення діяльності Жанни д’Арк;

–      описати і порівняти формування станово-представницької монархії у Франції та в інших державах Західної Європи;

–      охарактеризувати організацію влади в торговельних містах-державах (Генуї, Венеції та ін.);

–      охарактеризувати напрямки внутрішньої й зовнішньої політики європейських правителів (Ізабелль I і Фернандо II, Луї ХІ, Генрі ІІ Плантагенета, інших);

–      визначити наслідки Хрестових походів, Реконкісти, Столітньої війни, Війни троянд.

Скандинавія в добу середньовіччя. Походи вікінгів та їхні завоювання. Хрестові походи. Держави хрестоносців. Духовно-рицарські ордени. Середньовічні держави: від роздробленості до станово-представницьких монархій. Реконкіста. Династична унія Ізабелль I і Фернандо II та утворення Королівства Іспанія.

Франція у ХІ–ХV ст. Столітня війна. Жанна д’Арк. Консолідація влади в руках французьких королів. Луї ХІ. Англія в ХІ–ХV ст. Генрі ІІ Плантагенет. «Велика хартія вольностей». Війна троянд. Священна Римська імперія: устрій та боротьба за політичний провід між світськими і духовними володарями. Італійські торговельні республіки (Генуя, Венеція).

Орієнтовні завдання для практичних і творчих робіт:

–      внести в синхронізовану хронологічну таблицю відомості про походи вікінгів, нормандське завоювання Англії, Хрестові походи, Реконкісту, утворення королівства Іспанія, Столітню війну, утворення Священної Римської імперії, перше скликання англійського парламенту і Генеральних штатів у Франції, інші (на розсуд учителя/учительки);

–      позначити на контурній карті територію поширення християнства, кордони Королівства Іспанія, Королівства Франція, Королівства Англія, Священної Римської імперії, італійських торговельних республік, найбільші міста Європи, основні торговельні шляхи Середньовіччя, напрямки походів вікінгів, Хрестових походів;

–      зіставити устрій станово-представницької монархії у Франції та в інших державах Західної Європи (монархіях, середньовічних республіках); тезово (усно або письмово) представити результати зіставлення (висновки);

–      встановити (на основі витягів з тексту документа) цінність «Великої хартії вольностей» для сучасних європейців, її значення для становлення європейської правової культури.

Узагальнення

Тематичний контроль

 

 

Розділ 4. МАТЕРІАЛЬНИЙ І ДУХОВНИЙ СВІТ ЄВРОПЕЙСЬКОГО СЕРЕДНЬОВІЧЧЯ

Результати навчально-пізнавальної діяльності

Зміст навчально-пізнавальної діяльності

Знаю:

–      хронологічні межі Раннього Відродження, дату розколу християнської церкви, час винайдення книгодрукування;

–      основні наукові й технічні досягнення Середньовіччя;

–      університетські центри Середньовіччя, межі поширення впливу католицької та православної церков.

Розумію:

–      основні відмінності між католицизмом і православ’ям;

–      роль вчення Томи Аквінського у формуванні європейської правової системи;

–      значення книгодрукування для розвитку європейської культури;

–      історичне значення технічних досягнень Середньовіччя; наукових праць (відкриттів і винаходів) Роджера Бекона, Йоганна Гутенберга, П’єра Абеляра, художньої творчості Данте, Петрарки, Боттічеллі, Донателло та ін.;

–      поняття «вітраж», «університет», «єретик», «інквізиція», «Альбігойські війни», «Раннє Відродження», «гуманізм», «романський стиль», «готичний стиль».

Умію:

–      розташувати в хронологічній послідовності відомості про розкол християнської церкви, поширення романського і готичного мистецьких стилів, книгодрукування, раннє Відродження;

–      показати на карті університетські центри й міста, пов’язані з початком Відродження; межі поширення впливу католицької і православної церков;

–      обґрунтовано оцінити вплив церкви на культуру й освіту;

–      визначити причини і наслідки виникнення університетів; поширення ідей гуманізму і культури Раннього Відродження;

–      розпізнати будівлі (храми) романського і готичного стилів. 

Церковний розкол 1054 р. Католицька церква в ХІ–ХV cт. Тома Аквінський. Середньовічні єресі й боротьба з ними. Середньовічні школи та університети. Наукові й технічні досягнення. Книгодрукування. Архітектура і мистецтво. Раннє Відродження. Гуманізм.

Орієнтовні завдання для практичних і творчих робіт:

–      внести в синхронізовану хронологічну таблицю відомості про розкол християнської церкви, час поширення романського і готичного мистецьких стилів, винайдення книгодрукування; раннє Відродження;

–      позначити на контурній карті та надписати університетські центри й міста, пов’язані з початком Відродження, межі поширення впливу католицької і православної церков;

–      створити повідомлення «Книга і культура читання в Середньовіччі»;

–      описати (на основі доступних джерел) повсякденне життя середньовічного студента/учня;

–      підготувати ілюстровану уявну екскурсію «Середньовічні замки та собори: візитна картка туристичної Європи».

Міжпредметні зв’язки: 7 клас. Образотворче мистецтво. Розділ: Мистецтво: діалог традицій і новаторства. Тема: Мистецтво в нашому житті (Учень/учениця усвідомлює необхідність збереження пам’яток архітектури як художнього надбання людства).

Узагальнення

Тематичний контроль

 

 

Розділ 5. КРАЇНИ ЦЕНТРАЛЬНОЇ ТА СХІДНОЇ ЄВРОПИ в Х–ХV ст.

Результати навчально-пізнавальної діяльності

Зміст навчально-пізнавальної діяльності

Знаю:

–      час гуситських війн, монгольської навали на Східну Європу, утворення Польського, Угорського, Чеського королівств, Османської імперії, Золотої Орди, Новгородської боярської республіки, Великого князівства Московського, дату Грюнвальдської битви, падіння Константинополя;

–      території Польщі, Угорщини, Чехії, Московської держави та Новгородської боярської республіки, Золотої Орди, напрямки походів монголів.

Розумію:

–      наслідки панування монголів (Золотої Орди) для суспільств Східної Європи;

–      роль чернечих лицарських орденів (Тевтонського, Лівонського та ордену Мечоносців) у християнізації Східної Європи;

–      значення Грюнвальдської битви для народів Східної Європи;

–      поняття «гусити», «гуситські війни», «боярська республіка».

Умію:

–      розташувати в хронологічній послідовності відомості про утворення Польського, Угорського, Чеського королівств, Османської імперії, Новгородської боярської республіки, Великого князівства Московського, падіння Візантійської і становлення Османської імперії, гуситські війни, правління володарів держав Східної та Центральної Європи;

–      показати на карті території Польського, Угорського, Чеського королівств, Османської імперії, Золотої Орди, Новгородської боярської республіки, Великого князівства Московського, місце Грюнвальдської битви, територію поширення гуситського руху і гуситських воєн, напрямки завойовницьких походів турків-османів;

–      охарактеризувати внутрішню та зовнішню політику правителів держав Східної Європи;

–      обґрунтувати думку про взаємодію та зіткнення на теренах Центрально-Східної Європи візантійської, руської та західноєвропейської (католицької) культурних традицій.

Чернечі лицарські ордени (Тевтонський, Лівонський, орден Мечоносців) та християнізація Східної Європи. Велике князівство Литовське за правління Ольгерда (Дмитра) Гедиміновича. Польське королівство за Казимира ІІІ. Угорське королівство за Іштвана І. Ян Гус. Гуситські війни у Чехії. Монгольське панування. Новгородська боярська республіка. Устрій та територіальні надбання Великого князівства Московського ХІV – на початку ХVІ cт. Іван ІІІ. Утворення Османської імперії. Правління Мехмеда ІІ. Культура Османської імперії.

Орієнтовні завдання для практичних і творчих робіт:

–      внести в синхронізовану хронологічну таблицю відомості про утворення Польського, Угорського, Чеського королівств, Османської імперії, Новгородської боярської республіки, Великого Московського князівства, Грюнвальдську битву, падіння Константинополя і гуситські війни, правління володарів держав Східної та Центральної Європи;

–      позначити на контурній карті території Польського, Угорського, Чеського королівств, Османської імперії, Золотої Орди, Новгородської боярської республіки, Великого князівства Московського, місце Грюнвальдської битви, територію поширення гуситського руху і гуситських воєн, напрямки завойовницьких походів турків-османів;

–      виявити в пам’ятках культури народів Центрально-Східної Європи прояви візантійської, руської та західноєвропейської (католицької) культурних традицій.

Узагальнення

Тематичний контроль

 

 

Розділ 6. СЕРЕДНЬОВІЧНИЙ СХІД (оглядово)

Результати навчально-пізнавальної діяльності

Зміст навчально-пізнавальної діяльності

Знаю:

–      території середньовічних Індії та Китаю.

Розумію:

–      значення культурних досягнень середньовічних Китаю та Індії для формування європейського культурного простору;

–      поняття «Піднебесна імперія», «каста», «індуїзм».

Умію:

–      показати на карті території середньовічних Індії, Китаю та Японії;

–      розповісти про пам’ятки культури Індії, Китаю та Японії епохи Середньовіччя.

Держава і суспільство в середньовічному Китаї. Досягнення китайської культури. Індія в період політичної децентралізації (дроблення). Делійський султанат. Досягнення індійської культури. Японія.

Орієнтовні завдання для практичних і творчих робіт:

–      провести уявну екскурсію до середньовічних пам’яток культури Китаю та Індії;

–      підготувати індивідуальний або колективний проект (вікторину, квест та ін.) про культурні досягнення середньовічного Сходу, які мали вплив на формування європейського культурного простору.

Узагальнення

Немає коментарів:

Дописати коментар

Підписатися на: Дописи (Atom)