13 жовтня 2023 року учні 5-го класу представили свій проект "Погляд крізь час"

Календарні планування на 6 клас. 2023/2024 навчальний рік. НУШ. З різних предметів.

Розроблено календарно-тематичні планування з різних предметів для 6-го класу, а також навчальні програми до них (складені відповідно до підручників) на базі модельних навчальних програм. Вартість планувань 20-30 грн., програм до них 30-40 грн. Більш детально із зразками навчальних програм і планувань до них можна ознайомитися на моїй сторінці у розділі "Методичні матеріали". Історія України. Всесвітня історія на 2023-2024 н. р. 6 клас. 70 годин. НУШ. За підручником О. Бандровського та модельною програмою авторів Піскарьова І., Бурлака О., Майорський В., Мелещенко Т., Щупак І. Історія України. Всесвітня історія на 2023-2024 н. р. 6 клас. 70 і 87 годин. НУШ. За підручником І. Щупака та модельною програмою авторів Піскарьова І.О., Бурлака О.В., Майорський В.В., Мелещенко Т.В., Щупак І.Я. Історія України. Всесвітня історія" на 2023-2024 н. р. 6 клас. 70 годин. НУШ. За підручником Г. Хлібовської та модельною програмою авторів Піскарьова І., Бурлака О., Майорський В., Мелещенко Т., Щупак І. Історія України. Всесвітня історія на 2023-2024 н. р. 6 клас. 70 годин. НУШ. За підручником О. Гісема та модельною програмою авторів Олександр Гісем, О. Мартинюк, Н. Сорочинська, Ольга Гісем, Я. Василенко. Історія України. Всесвітня історія на 2023-2024 н. р. 6 клас. 70 годин. НУШ. За підручником В. Могорити та модельною програмою авторів Піскарьова І., Бурлака О., Майорський В., Мелещенко Т., Щупак І. Досліджуємо історію і суспільство на 2023-2024 навчальний рік. 6 клас. 70 годин. НУШ. За підручником О. Пометун і Т. Ремех та модельною програмою авторів Пометун О.І., Ремех Т.О., Малієнко Ю.Б., Мороз П.В. Досліджуємо історію і суспільство на 2023-2024 навчальний рік. 6 клас. 70, 87 і 105 годин. НУШ. За підручником І. Васильків та модельною програмою авторів Васильків І.Д., Димій І.С., Шеремета Р.В. Україна і світ. Вступ до історії та громадянської освіти на 2023-2024 н. р. 6 клас. 70 годин. НУШ. За підручником М. Кафтан та модельною програмою авторів Кафтан М.В., Козорог О.Г., Костюк І.А. та ін. «Україна і світ. Вступ до історії та громадянської освіти" на 2023-2024 н. р. 70 годин. НУШ. За підручником І. Щупака та модельною програмою авторів Власова Н.С., Желіба О.В., Кронгауз В.О. та ін. Вчимося жити разом на 2023-2024 навчальний рік. 6 клас. 17 годин. НУШ. За підручником Т. Воронцової та модельною програмою авторів Воронцова Т.В., Пономаренко В.С., Лаврентьєва І.В., Хомич О.Л. Етика на 2023-2024 навчальний рік. 6 клас. 17 і 35 годин. НУШ. За підручником Т. Мелащенко та модельною програмою авторів Ашортіа Є.Д., Бакка Т.В., Желіба О.В., Козіна Л.Є., Мелещенко Т.В., Щупак І.Я. Етика на 2023-2024 навчальний рік. 6 клас. 17 годин. НУШ. За підручником Мартинюк Олександра, Гісем Ольги та модельною програмою авторів Пометун О.І., Ремех Т.О., Кришмарел В.Ю. Етика на 2023-2024 навчальний рік. 6 клас. 17 годин. НУШ. За підручником Давидюк Людмили, Мельник Анжели та модельною програмою авторів Пометун О.І., Ремех Т.О., Кришмарел В.Ю. Етика на 2023-2024 навчальний рік. 6 клас. 17 і 35 годин. НУШ. За підручником О. Іртищева та модельною програмою авторів Ашортіа Є.Д., Бакка Т.В., Желіба О.В., Козіна Л.Є., Мелещенко Т.В., Щупак І.Я. Етика на 2023-2024 навчальний рік. 6 клас. 17 годин. НУШ. За підручником Данилевської О. та модельною програмою авторів Ашортіа Є.Д., Бакка Т.В., Желіба О.В., Козіна Л.Є. та ін. Культура добросусідства на 2023-2024 навчальний рік. 6 клас. 17 годин. НУШ. За підручником Араджионі М. та модельною програмою авторів Араджионі М.А., Козорог О.Г., Лебідь Н.І. та ін. Здоров'я, безпека та добробут на 2023-2024 н. р. 6 клас. 35 годин. НУШ. За підручником О. Шияна та модельною програмою авторів Шиян О., Волощенко О., Гриньова М., Дяків В. та ін. Здоров'я, безпека та добробут на 2023-2024 н. р. 6 клас. 35 годин. НУШ. За підручником Т. Воронцової та модельною програмою авторів Воронцова Т.В., Пономаренко В.С., Лаврентьєва І.В., Хомич О.Л. Здоров'я, безпека та добробут на 2023-2024 н. р. 6 клас. 35 годин. НУШ. За підручником Гущина Наталія, Василашко Ірина та модельною програмою авторів Гущина Н.І., Василашко І.П. Здоров'я, безпека та добробут на 2023-2024 н. р. 6 клас. 35 годин. НУШ. За підручником Поліщук Н. та модельною програмою авторів Гущина Н.І., Василашко І.П. Здоров'я, безпека та добробут на 2023-2024 н. р. 6 клас. 35 годин. НУШ. За підручником Фука М. та модельною програмою авторів Гущина Н.І., Василашко І.П. Здоров'я, безпека та добробут на 2023-2024 н. р. 6 клас. 35 годин. НУШ. За підручником О. Тагліної та модельною програмою авторів Шиян О., Волощенко О., Гриньова М., Дяків В. та ін. Здоров'я, безпека та добробут на 2023-2024 н. р. 6 клас. 35 годин. НУШ. За підручником Хитра З., Романенко О. та модельною програмою авторів Хитра З.М., Романенко О.А. Географія на 2023-2024 навчальний рік. 6 клас. 70 годин. НУШ. За підручником Запотоцького С. та модельною програмою авторів Запотоцький С.П., Карпюк Г.І., Гладковський Р.В., Довгань А.І. та ін. Географія на 2023-2024 н. р. 6 клас. 70 годин. НУШ. За підручником Довгань Галини та модельною програмою авторів Запотоцький С.П., Карпюк Г.І., Гладковський Р.В., Довгань А.І. та ін. Географія на 2023-2024 н. р. 6 клас. 70 годин. НУШ. За підручником Гільберт Т., Довгань А. і Савенко В. та модельною програмою авторів Запотоцький С.П., Карпюк Г.І., Гладковський Р.В., Довгань А.І. та ін. Географія на 2023-2024 н. р. 6 клас. 70 годин. НУШ. За підручником Топузова Олега та модельною програмою авторів Запотоцький С.П., Карпюк Г.І., Гладковський Р.В., Довгань А.І. та ін. Географія на 2023-2024 н. р. 6 клас. 70 годин. НУШ. За підручником Коберніка Сергія і Коваленка Романа та модельною програмою авторів Кобернік С. Г., Коваленко Р. Р., Гільберг Т. Г., Даценко Л. М. Пізнаємо природу на 2023-2024 н. р. 6 клас. 70 годин. НУШ. За підручником Біди Дарії та модельною програмою авторів Біда Д., Гільберг Т., Колісник Я. Пізнаємо природу на 2023-2024 н. р. 6 клас. 70 годин. НУШ. За підручником Коршевнюк Т. В., Ярошенко О.Г. та модельною програмою авторки Коршевнюк Т.В. Довкілля на 2023-2024 н. р. 6 клас. 70 годин. НУШ. За підручником Григоровича О., Болотіної Ю, Романова М. та модельною програмою автора Григоровича О.В.

Надзвичайний стан в Україні. Як це працюватиме і що обмежать

Україна запроваджує надзвичайний стан на всій території, крім Донецької та Луганської областей. Про це заявив секретар РНБО Олексій Данілов за підсумками засідання Ради національної безпеки та оборони. Щодо Донецької та Луганської областей секретар РНБО пояснив, що там вводити надзвичайний стан неможливо через особливості законодавства. "На території Луганської та Донецької області діє окремий правовий режим, там триває операція об'єднаних сил. Ці правові питання там вже вирішенні", - пояснив секретар РНБО. Указ президента щодо надзвичайного стану має завтердити Верховна Рада. Пропустити YouTube допис, 1 Підпис до відео,Увага: інші сайти можуть містити рекламу Кінець YouTube допису, 1 Данілов заявив, що введення надзвичайного стану передбачає низку обмежень, але зараз радикально на житті людей це ніяк не позначиться. Прем'єр-міністр Денис Шмигаль також запевнив 23 лютого, що впровадження надзвичайного стану не впливатиме на життя українців і роботу бізнесу. У разі введення надзвичайного стану банківська система працюватиме у звичайному режимі, запевнили в нацбанку. "Усі платіжні системи, доступ до коштів, робота банків загалом продовжується в звичайному режимі", - кажуть в НБУ. • Що чекає на Україну. Три сценарії після визнання Росією "ЛНР" та "ДНР" • США скасували переговори з Росією на вищому рівні й обіцяють нові санкції Рішення щодо тих чи інших заходів на конкретній території будуть ухвалювати обласні комісії за участі органів державної та місцевої влади. Данілов також назвав деякі заходи у межах надзвичайного стану, які можуть запровадити у разі потреби. Зокрема, це може бути посилення охорони громадського порядку та об'єктів життєзабезпечення, обмеження руху транспорту, додатковий огляд транспорту та перевірка документів у фізичних осіб. За його словами, питання комендантської години буде вирішуватись у разі підвищення небезпеки. Які ще заходи та обмеження можуть запровадити, згідно із законодавством? Що в законі? У разі офіційного запровадження режиму НС можуть з'явитися обмеження - приміром, особливий режим в'їзду і виїзду з певних територій. Такі можливі заходи передбачає чинна редакція закону про надзвичайний стан: • встановлення особливого режиму в'їзду і виїзду, а також обмеження свободи пересування по території, де вводиться надзвичайний стан • обмеження руху транспортних засобів та їх огляд • заборона проведення масових заходів, зокрема, концертів • заборона страйків • примусове відчуження або вилучення майна у юридичних та фізичних осіб • припинення роботи аеропортів • перекриття доріг Окрім того, в окремих ситуаціях влада може вдатися до додаткових заходів. Серед яких: • тимчасова чи безповоротна евакуація людей з місць, небезпечних для проживання • встановлення "квартирної повинності" для розміщення евакуйованих • запровадження особливого порядку розподілення продуктів харчування і предметів першої необхідності • зміна режиму роботи підприємств, переорієнтація їх на виробництво необхідної продукції Наголошуємо, що всі ці обмеження можуть вводитись точково, поки що про початок їх дії мова не іде. Як запроваджують надзвичайний стан? За чинним законом, надзвичайний стан запроваджується указом президента, який протягом двох днів має затвердити Верховна Рада. При цьому в указі про надзвичайний стан президент має чітко: • обґрунтувати його необхідність • визначити території, на яких він вводиться • надати перелік і межі надзвичайних заходів, вичерпний перелік конституційних прав і свобод людини й громадянина, які тимчасово обмежуються Закон також диктує і часові обмеження для надзвичайного стану: його можна вводити щонайбільше на місяць, і потім подовжувати ще на 30 днів - але так само за згоди Верховної Ради. Адвокат Максим Костецький у Facebook наголошує, що надзвичайний стан за своєю правовою природою передбачає менше обмежень, ніж воєнний. "Надзвичайний стан - це особливий правовий режим, який вводять для усунення надзвичайних ситуацій, відвернення загрози та забезпечення безпеки і здоров'я громадян, нормального функціонування національної економіки, органів державної влади",- пояснює він. "Фактично, це менш болісний для економіки варіант правового режиму, аніж воєнний стан, коли держава переходить на воєнні рейки, а обмеження більш жорсткі", - зазначає юрист. АВТОР ФОТО,UNIAN Обмеження біля кордонів вже запровадили • "Референдум" про незалежність Донбасу. Як це було насправді в 2014-му • Зеленський призиває резервістів, загальної мобілізації поки що не буде Державна прикордонна служба повідомила про додаткові режимні обмеження у районах, які межують з РФ, Білоруссю, тимчасово окупованою територією України та прилягають до морського узбережжя. Відтепер заборонено перебувати у прикордонні у нічний час, вихід будь-яких суден з пунктів базування, рух транспорту, окрім військового та агротехніки, польовими та лісовими дорогами, що ведуть до державного кордону. Заборона стосується також перебування іноземців у прикордонній смузі, використання радіостанцій, польоти легкомоторних та безпілотних летальних апаратів, відео чи фото прикордонників й об'єктів у прикордонні, та пересування по берегу чи льоду прикордонних водойм.

20 лютого – День пам’яті Героїв Небесної Сотні. Ми не забули! Ми пам’ятаємо!

В Україні сьогодні – День пам’яті Героїв Небесної Сотні.

Відзначається щорічно 20 лютого згідно з Указом Президента від 11 лютого 2015 року № 69/2015 “Про вшанування подвигу учасників Революції Гідності та увічнення пам’яті Героїв Небесної Сотні”.

Революція Гідності стала переломним моментом в новітній історії нашої держави. Її події змінили всіх нас.

Вже минуло 5 років, а спогади настільки яскраві, наче це було вчора.

Сьогодні, в День Героїв Небесної Сотні маємо віддати шану тим, хто пожертвував найціннішим заради нашого майбутнього.

Герої не вмирають, поки живе пам’ять про них.

2 лютого Всесвітній день боротьби проти раку

 

4 лютого

Всесвітній день боротьби проти раку

За даними ВООЗ: існує більше 100 видів раку і хвороба може розвиватися в будь-якій частині тіла. Від раку щорічно вмирають мільйони людей.

Більше 60% нових випадків захворювання на рак зареєстровані в країнах Африки, Азії та Центральної і Південної Америки. У цих регіонах відбувається 70% всіх випадків смерті від раку.

У всьому світі найбільша кількість чоловіків вмирає від наступних п’яти видів раку (в порядку убування): раку легенів, шлунку, печінки, ободової і прямої кишки та стравоходу.

У всьому світі найбільша кількість жінок помирає від наступних п’яти видів раку (в порядку убування): раку грудей, легенів, шлунку, прямої та ободової кишки і шийки матки. У багатьох країнах, що розвиваються, рак шийки матки є найпоширенішим типом раку.

Вживання тютюну є найзначнішою окремою причиною раку, якій можна запобігти - більше 20% смертей від раку пов’язані з вживанням тютюну.

Одна п’ята частина всіх ракових захворювань у світі розвивається в результаті хронічної інфекції. Так, наприклад, вірус папіломи людини (ВПЛ) викликає рак шийки матки, а вірус гепатиту B - рак печінки.

Такі види раку, які мають значимість для громадської охорони здоров’я, як рак молочної залози, рак шийки матки та рак товстої і прямої кишки є виліковними у разі їх раннього виявлення та належного лікування.

Можна допомогти всім пацієнтам, що страждають від болю, при застосуванні сучасних знань в області зняття болю і наданні паліативної допомоги.

Більше 30% випадків смерті від раку можна запобігти, головним чином завдяки утриманню від вживання тютюну, здоровому харчуванню, фізичній активності і помірного вживання алкоголю. У країнах, що розвиваються, до 20% випадків смерті від раку можна уникнути шляхом імунізації проти вірусу гепатиту В і вірусу папіломи людини.

Всесвітній день боротьби проти раку проголошений «Міжнародним союзом з боротьби з онкологічними захворюваннями» - Міжнародним союзом проти раку або UICC і що відзначається щорічно 4 лютого. Мета цього дня в усьому світі - це підвищення обізнаності людей про рак як один із найстрашніших і згубних захворювань нашої сучасної цивілізації. Залучаючи увагу до запобігання, виявлення та лікування цього захворювання, можна домогтися гарних результатів, а в деяких випадках і повного одужання.

Міжнародний день захисту від раку закликає широку громадськість до завдань, що стоять перед нашим світом в боротьбі з раковими захворюваннями і закликає небайдужих політиків і організацій-членів UICC відноситься до раку, як до одного з політичних пріоритетів.

На даний момент вже відомо, що виникнення 43% ракових захворювань можна було б запобігти, орієнтуючись і дотримуючи елементарні норми здорової поведінки, такі як: огорожу доступу до куріння дітей, боротьба з курінням як таким; фізична активність; збалансована та здорова їжа; своєчасна вакцинація проти вірусів, які викликають рак печінки і шийки матки; утримання від тривалого перебування на сонці та в солярії; своєчасна діагностика і увага до власного здоров’я.

Самоосвіта

 

 У суботу, 22 січня, в Україні відзначають День Соборності.

Свято офіційно встановлене у 1999 році, враховуючи велике політичне та історичне значення об’єднання УНР і ЗУНР для утворення єдиної (соборної) української держави.

Акт Злуки увінчав соборницькі прагнення українців обох частин України – Наддніпрянщини та Наддністрянщини – щонайменше з середини XIX століття. Це була основоположна подія для українського державотворення.

24 серпня 1991 року позачергова сесія Верховної Ради УРСР ухвалила Акт проголошення незалежності України. Його підтримали українці на Всеукраїнському референдумі 1 грудня 1991 року. Ця подія стала відправною точкою для відліку історії сучасної Української державності. Утім, історики цілком справедливо відзначають, що 24 серпня 1991 року насправді відбулося відновлення державної незалежності України.

Вперше у XX столітті українська незалежність була проголошена 22 січня 1918 року IV Універсалом Української Центральної Ради. Роком пізніше, 22 січня 1919 року, у Києві на Софійській площі було проголошено Акт Злуки (об’єднання) українських земель, стверджувалось об’єднання двох тодішніх держав УНР та ЗУНР, що постали на уламках Російської і Австро-Угорської імперій в єдину соборну Українську державу.

У тексті Акту Злуки утверджувалось: «Однині воєдино зливаються століттями одірвані одна від одної частини єдиної України – Західно-Українська Народна Республіка (Галичина, Буковина і Угорська Україна) і Наддніпрянська Велика Україна. Здійснились віковічні мрії, якими жили і за які умирали кращі сини України. Однині є єдина незалежна Українська Народна Республіка».

Однак тоді об’єднання України відбулось суто символічно: вже через кілька тижнів після проголошення Акту злуки, більшовики захопили Київ, пізніше поляки окупували Східну Галичину, а Чехо-Словаччина – Закарпаття.

Перше святкування Соборності відбулося 22 січня 1939 року у Карпатській Україні (м. Хуст), на той час – автономній республіці Чехо-Словаччини. Цього дня під синьо-жовтими прапорами відбулась тридцятитисячна маніфестація місцевого населення, яке з’їхалось до столиці Карпатської України з усіх куточків краю згадати події 20-річної давнини.

Яскравим проявом єдності, волі українського народу до свободи, став «живий ланцюг», організований патріотичними силами 21 січня 1990 року з нагоди 71-ї річниці проголошення Акту Злуки. Мільйони тоді ще радянських українців узялись за руки від Києва до Львова, відзначаючи День Соборності.

Відтоді в Україні «живі ланцюги» створювались неодноразово, символізуючи єдність (соборність) українського народу, а День Соборності наразі відзначається на державному рівні вже щорічно.